Жорстоке поводження із дітьми в сім ї не така вже й рідкість не тільки в Україні, а й у всьому світі . Часто батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини і видають насильство за методи виховання. А діти н е знаючи іншого ставлення, не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними навіть не намагаю ться захиститись. У нас в місті Дніпро, як і в Україні загалом не прийнято казати про такі речі. Дуже часто один з батьків (в основному мама) просто спостерігає за знущанням над своєю дитиною. З аконодавче та державне рег у лювання проблеми домашнього насильства над дітьми в нашій державі існує. Це і Конвенція про права дитини , Сімейний кодекс і безумовно закон України « Про запобігання та протидію домашньому насильству » від 2017 року. Згідно цього закону дитина, яка є свідком насильства в сім'ї, вважається постраждалою і якщо взяти дані поліції та врахувати, що в сім'ї одна дитина або декілька дітей ми отримаємо нереально жахл...
Сором, відчай, почуття провини — саме такі емоції та почуття супроводжують жінку, яка стала жертвою насильства з боку своїх близьких (партнера, чоловіка, батька, вітчима тощо). Знаю це з власного досвіду, напевно сором – це те, що я відчувала найбільше. Більшість жінок замість того, щоб про це розказати рідним, викликати поліцію, піти від партнера-агресора, обирає шлях мовчати, бо треба терпіти, бо ж не годиться виносити сміття з хати. Я так не вважаю і закликаю всіх жінок — перестати звинувачувати себе, думати, що якщо чоловік б’є, значить любить і це нормально. Треба діяти. Багато про це пишуть і купа інформації всюди, але все ж хочу повторитися, маю власний досвід та навіть певний алгоритм. Найголовніше, вирішити раз і назавжди, що ти варта кращого, що ти не маєш терпіти, що ти мусиш захистити власних дітей. Потім потрібно підготуватися: зібрати найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують Ваші права власності на житло, машину тощо, я...